Більшість із нас вважають себе хорошими людьми. Ми хочемо дотримуватись етичних норм і сподіваємося, що у важливі моменти життя ми будемо на висоті і впораємося з викликами якнайкраще. Але, коли мова йде про побудову етичної кар’єри, добрих намірів виявляється замало. Багаторічні дослідження виявили соціальні і психологічні процеси та установки, які можуть змінювати моральні судження людей та призводити до зміни їхніх цінностей.
А також, і доволі часто, ці процеси призводять до появи викривлених раціоналізацій своїх вчинків та рішень. Отже, як набути впевненості в тому, що кожного дня, з року в рік ми все робимо правильно в професійному житті?
Перший крок потребує зміни образу мислення на такий, що ми називаємо моральною самокритичністю. Тобто необхідно визнати, що всі ми є “грішними”, коли за нами не спостерігають. Моральна самокритичність допомагає людям визнати, що є певні спокуси, причини та ситуації, які можуть змусити, навіть, найкращих із нас поводитися невірно або неетично.
До того ж, такий спосіб мислення підштовхує нас сприймати етику не тільки як прагнення уникати поганих вчинків, але й як намагання завжди поводитись етично та правильно. І завдяки такій самокритичності, ми бачимо, що розвиток подібних рис характеру є процесом самовдосконалення на все життя.
Дослідження прикладів морально-етичної поведінки на робочому місці, що були проведені американськими вченими, дозволили їм зробити такий висновок: людина, яка хоче побудувати етичну кар’єру має пройти наступні стадії:
- заздалегідь підготуватися до морально-етичних викликів;
- у відповідальні моменти приймати правильні рішення;
- аналізувати свої успіхи та вчитися на своїх помилках.
Підготовка до етичних викликів важлива, тому що люди завжди добре знають, що їм треба робити, коли розмірковують про своє майбутнє, але фокусуються на тому, що вони хочуть робити в теперішньому.
Анна Тенбрунсел та її колеги з Університету Нотр-Дам (США) тенденцію переоцінювати свою доброчесність у майбутньому визначають як елемент поняття “Етичний міраж”.
Подолання такого упередженого ставлення починається з розуміння своїх сильних та слабких сторін. Якими є ваші цінності? У яких ситуаціях ви зможете поступитися ними?
У своїй книжці The Road to Character, Девід Брукс розрізняє між чеснотами для резюме (професійні навички, досвід та будь-які досягнення, які ви можете записати у своє резюме) та епітафією (чесноти, за які люди будуть вас пам’ятати після вашої смерті, наприклад, ви були вірним другом, доброю та працелюбною людиною).
І хоча ці дві категорії можуть доповнювати одна іншу, чесноти для резюме часто стосуються того, що ви зробили, а епітафія дає розуміння того, якою людиною ви є й що ви зробили для інших — тобто, описує ваш характер.
Отже, спитайте себе: які чесноти для своєї епітафії ви хочете розвинути? Таким чином, розглядаючи свій професійний шлях як спосіб зробити внесок у справу, а не тільки як спосіб досягнення певної мети, ви можете повністю змінити свій погляд на кар’єру.
Пітер Друкер: «За що ви хочете щоб вас запам’ятали?», «Який внесок хочете зробити?»
Цілепокладання також може стати основою для етичної поведінки. Люди постійно встановлюють цілі в професійній сфері та в приватному житті, але майже ніхто з них не використовує подібний підхід до етики.
Бенджамін Франклін колись написав у своїй автобіографії, що він намагався розвинути 13 рис, які він визначив як найважливіші для достойного життя, зокрема старанність, справедливість та скромність. Він, навіть, створив таблицю, в якій відмічав свої щоденні досягнення.
Ми, звичайно ж, не закликаємо вас настільки скрупульозно вести документацію, але пропонуємо сісти й записати, за які чесноти та добрі вчинки ви хочете, щоби вас запам’ятали; які з них потрібно й можливо розвинути в собі.
Так, Клейтон Крістенсен із Гарвардської школи бізнесу у своїй статті «How Will You Measure Your Life?» говорив, що після перемоги над онкологічним захворюванням, єдиним важливим мірилом у житті для нього є «окремі люди, до життя яких я доторкнувся».
Навіть чітко встановлені цілі — це лише хороші наміри. Вони повинні підкріплюватися такими особистими гарантіями, як звички й характерна поведінка, які разом виявляють найпозитивніші якості людини.
Наприклад, дослідження показало, що повноцінний сон, молитва (для релігійних), а також осмисленість можуть допомогти працівникам розвинути й підвищити самоконтроль та впоратися з етичними викликами в роботі.
Готуємость до дилем: Як станеться “Х”, то я зроблю “У”
Психолог Пітер Голвіцер методику планування у форматі: «якщо…, то» називає “Втіленням намірів”. Десятки досліджень показали, що така практика може бути ефективною для зміни поведінки, особливо коли цей план озвучено.
Подібні плани можуть бути простими, але мають бути чіткими та детальними, щоби прив’язати ситуативний сигнал (тригер) до бажаної поведінки.
Наприклад: Якщо мені запропонують хабар, то я звернуся до юристів та офіційних документів компанії по допомогу. Якщо я стану свідком сексуальних домагань або расових утисків, то я одразу стану на захист жертви.
Створюючи «якщо…, то» плани на базі своїх сильних та слабких рис характеру, враховуючи свої ціннісні орієнтири та можливі обставини, ви зможете краще контролювати себе, свої емоції й дії.
Крім того, ці плани захистять вас від бездіяльності, коли діяти необхідно. Але подібне планування — це підготовчий етап, отже, готуйтесь до викликів і створюйте «якщо….,то» плани заздалегідь.
Ментор — це ще один важіль впливу, який допоможе вам вберегтися від неетичної поведінки та зробити правильний вибір, коли ви стикаєтесь з моральною дилемою. Отже, коли ви встановлюєте професійні контакти й розширюєте коло бізнес-знайомств, шукайте не тільки тих консультантів, які допоможуть вам стрімко піднятися по службових сходах, але й тих, хто зможе вас підтримати в ситуаціях, коли вам доведеться зіткнутися з морально-етичною проблемою.
Встановлюйте зв’язки з людьми як у середині компанії, так і зовні; шукайте тих, хто поділяє ваші цінності, тих, до кого ви можете звернутись за порадою з морально-етичних питань. Створення групи підтримки, і наявність у ній ментора, якому ви повністю довіряєте, матиме надзвичайно позитивні наслідки для вашої кар’єри загалом.
Оточення впливає на нас більше ніж нам здається
Дуже важливо обирати таку компанію, яка даватиме можливість, а краще, заохочуватиме співробітників до дотримання морально-етичних норм. Не дивно, що працівники, які знають, що їхні потреби та цінності відповідають потребам і цінностям організації, в якій вони працюють, більше задоволенні й мотивовані ніж ті, хто не «вписується» в компанію.
До того ж, вони працюють краще. Зрозуміло, що на наш вибір роботи впливає багато факторів, але часто кандидати перебільшують значення грошової компенсації.
Недооцінка морально-етичної сторони роботи в тій чи іншій компанії веде до “етичного” стресу. Деякі дослідження показали, що саме «етичний» стрес є передумовою вигорання співробітників, підвищення рівня незадоволеності роботою, зниження мотивації, а також, збільшення плинності кадрів.
Дослідження також виявили, що деякі елементи робочої обстановки можуть підвищувати або знижувати самоконтроль незалежно від культурних норм. Так, висока мінливість на робочому місці, надмірні розумові навантаження, тривала понаднормова робота й постійно завищені вимоги, усе це корелює з підвищенням рівня неетичної поведінки працівників.
Саме тому, ми наполегливо рекомендуємо всім, хто шукає нову роботу, детально вивчати потенційних працедавців та відповідні сфери діяльності, для того, щоби бути готовими до можливих морально-етичних компромісів.
Правильні рішення у відповідальні моменти
Люди, іноді, схильні не бачити наслідків своїх рішень, або намагаються знайти химерні способи пояснення своєї неетичної поведінки. Наприклад, коли доводиться обирати між відданістю до колег та відданістю до клієнтів, або коли запропоноване рішення несе в собі як позитивні, так і негативні аспекти.
Зважте на те, що розум людини є дуже вигадливим, коли треба виправдати неоднозначні з огляду моралі вчинки, які можуть принести якусь вигоду. Кажемо, наприклад, «Всі так роблять», «Я просто виконую наказ», «Я ж не грабую банк».
Три тести, які допоможуть вам уникнути хибних раціоналізацій своїх вчинків:
- Тест на публічність: Чи почуватиметесь ви спокійно і впевнено, якщо ваш вибір і його пояснення будуть опубліковані на першій сторінці популярного видання?
- Тест на узагальнення: Чи почуватиметесь ви спокійно, якщо ваш випадок і ваше рішення стануть нормою і прикладом для всіх, хто опинився в подібній ситуації?
- Тест перед дзеркалом: Чи подобається вам людина, яку ви бачите в дзеркалі, після того як вона зробила свій вибір і прийняла рішення? Чи ви хочете бути такою людиною?
Якщо відповіддю на будь-який із цих тестів є «ні», ретельно все обміркуйте перед тим як приймати рішення.
Люди частіше поводяться неетично в суворих часових обмеженнях. Не варто приймати важливі рішення на ходу. Намагайтеся брати час для міркування й це допоможе побачити рішення в перспективі.
Приказка «ранок вечора мудріший» часто допомагає знайти краще рішення, а можливість відкласти його прийняття може дати вам час проконсультуватися зі своїм ментором. Якщо ж ментора немає, спробуйте комбінацію тесту на публічність і тесту перед дзеркалом.
Спроба слідувати морально-етичним нормам у роботі часто пов’язана з виникненням заплутаних ситуацій із колегами та керівництвом, що може стати доволі складним випробуванням. Наприклад, експерименти Мілґрема демонструють як впливає надмірний тиск із боку керівництва на чутливих людей.
То як же уникнути соціального тиску й не піддаватися на провокації?
Автори The Business Ethics Field Guide пропонують у подібних ситуаціях поставити собі декілька питань, а саме:
- Чи мають вони право вимагати цього від мене?
- Чи почуватимуться інші співробітники так само як і я в цій ситуації?
- Яку мету переслідують люди, що вимагають від мене подібних вчинків?
- Чи можна досягти такого результату іншим способом?
- Чи можу я відмовитися від виконання подібних наказів у такий спосіб, щоби зберегти репутацію?
Загалом, будьте обережними з раціоналізаціями на кшталт «всі так роблять» або «це наказ шефа». Беріть відповідальність за свої вчинки на себе.
Також важливо пам’ятати, що морально-етичні проблеми, з якими люди стикаються на роботі, уже колись були подолані іншими. В результаті цього компанії часто розробляють норми, протоколи та декларації про цінності.
Якщо ви вагаєтесь із приводу морально-етичної сторони якогось питання або вчинку, зверніться до офіційних документів своєї компанії. Якщо не можете знайти відповідь у цих документах, зверніться до свого ментора.
А якщо ви зіткнулись з ситуацією, яку вважаєте неетичною, але побоюєтеся репресій з боку керівництва, зверніться до омбуцмена або на гарячу лінію з питань порушення етики у вашій компанії.
Аналізуємо та вчимося
Ви будете здивовані, але найбільший стрибок у персональному розвитку наступає, коли рішення прийняті і вчинки зроблені. Етичні люди не ідеальні, але у випадку помилки вони аналізують свої дії та їхні наслідки для того, щоби не помилитися в майбутньому.
Насправді, велика кількість досліджень в галузі психології, комп’ютерних науках, освіті та патронажній справі довели, що аналіз ситуації є важливим першим кроком на шляху навчання на власному досвіді.
Аналіз успіхів і помилок допомагає людям не тільки уникати порушення норм і правил поведінки, але й убезпечує нас від «сегментації» нашої ідентичності, коли ми відокремлюємо морально-етичні норми, які ми сповідуємо в особистому житті, від тих, якими ми керуємось у професійній сфері.
Емі Вржеснєвська з Єльського університету пропонує цікавий підхід, який називає job crafting (шліфування роботи), тобто формування свого професійного досвіду через налаштування своїх завдань, робочих відносин, і навіть, свого ставлення до роботи, таким чином, щоби сама робота стала більш значущою й дала вам змогу повністю реалізувати ваш потенціал.
Наприклад, у своїх перших дослідженнях щодо згаданого вище підходу, Вржеснєвська із колегами виявили, що санітари лікарень сприймали свою роботу так, що вважали себе лікарями без дипломів, а не прибиральниками.
Вони не просто прибирали в палатах, вони допомагали створити спокійну і сприятливу для одужання атмосферу. Одна працівниця використовувала свою посмішку й гумор, щоби допомогти хворим на рак людям заспокоїтись і почуватися комфортніше. Вона намагалася регулярно спілкуватись із ними, вважаючи, що таке спілкування буде для них яскравим спалахом серед темних часів процедур із хіміотерапії.
Нам може здаватися, що не так уже і складно дотримуватися морально-етичних норм у професійній діяльності. Як казали нам наші батьки: просто роби все правильно. Але реальність показує, що нам може бути дуже складно триматися в морально-етичному полі повсякчас.
Отже, будуйте свою етичну кар’єру, розвиваючи моральну самокритичність, готуйтеся до можливих складних ситуацій, залишайтеся врівноваженими в складні моменти та аналізуйте свої вчинки й рішення з позиції етики й моралі.
Наступні філософські ідеї допоможуть розвинути моральну самокритичність:
- Деонтологія (вчення про моральний обов’язок): “Чи призведе обраний спосіб дій до порушення принципу чесності та поваги до інших?”
- Утилітарний підхід (Бентам вважав основою моралі корисність): “Які наслідки можливі для всіх сторін процесу та для тих, кого цей процес зачепить прямо або опосередковано?”
- Вчення Арістотеля про етику чеснот: “Які рішення та поведінка найкраще відображатимуть доброчесну людину?”
Висновки
Етична поведінка в професійному середовищі – це постійний процес самовдосконалення, який вимагає свідомого підходу та регулярного аналізу своїх дій.
Ключовими елементами побудови етичної кар’єри є:
- Розвиток моральної самокритичності
- Попередня підготовка до етичних викликів
- Здатність приймати зважені рішення у критичні моменти
- Постійний аналіз своїх дій та їх наслідків
Важливими інструментами підтримки етичної поведінки виступають:
- Планування “якщо…, то”
- Наявність ментора
- Три тести для перевірки рішень
- Філософські підходи до моральної самокритичності
Організаційна культура та робоче середовище мають значний вплив на етичну поведінку працівників, тому важливо обирати компанію, чиї цінності відповідають вашим.